Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (2)

Журнали та продовжувані видання (2)

Автореферати дисертацій (1)

Реферативна база даних (11)

Авторитетний файл імен осіб (1)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Таширев О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14
1.	Таширев О. Б. Антарктида — мікробні ценози, екосистеми та біорозвідка : наукове повідомлення на засіданні Президії НАН України 01 лютого 2012 року [Електронний ресурс] / О. Б. Таширев // Вісник Національної академії наук України. - 2012. - № 3. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2012_3_4 Попередній перегляд: Завантажити - 171.748 Kb Зміст випуску Цитування
2.	Притула І. Р. Застосування редокс-індикаторів для вимірювання окисно-відновного потенціалу під час росту культур мікроорганізмів [Електронний ресурс] / І. Р. Притула, О. Б. Таширев // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 3. - С. 133-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_3_13 Розроблено кількісний метод колориметричного вимірювання окисно-відновного потенціалу (ОВП) в рідких і агаризованих середовищах. Створена шкала з 12 барвників (редокс-індикаторів) для вимірювання ОВП під час росту культур мікроорганізмів у діапазоні від -30 до -420 мВ. Метод надає змогу вимірювати швидкість зниження ОВП без розгерметизації культиватора в рідкому середовищі, а також охарактеризувати стереометричне розподілення редокс-зон у рідкому або агаризованому середовищах. Показано можливість використання двох барвників для визначення швидкості зміни ОВП на прикладі росту культури воденьутворювальних бактерій, двох штамів роду Bacillus і штаму Escherichia coli 926 (ATCC 8789). Стереометрична конфігурація редокс-зон у товщі рідкого середовища визначається тим, що бактерії сорбуються на субстраті й локально знижують ОВП. Вік культури впливає на швидкість зниження ОВП. Під час росту однодобової культури швидкість зниження ОВП у рідкому середовищі у 2 - 3 рази вища, ніж у разі використання тридобової. Під час росту аеробних і факультативно-анаеробних бактерій зниження ОВП на поверхні агаризованих середовищ до <$E roman Eh~<<~=~-100> мВ відбувається під штрихом або окремою колонією, а до <$Eroman Eh~<<~=~-50~-~-90> мВ - у зоні 4 - 9 мм від їх краю. Попередній перегляд: Завантажити - 1.261 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
3.	Таширева Г. О. Вплив умов культивування антарктичних штамів Enterobacter hormaechei та Brevibacterium antarcticum на стійкість до іонів міді(ІІ) [Електронний ресурс] / Г. О. Таширева, Г. О. Іутинська, О. Б. Таширев // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 4. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2009_71_4_2 Досліджено вплив температури та концентрації джерел вуглецю й енергії на стійкість до міді штамів Entesobacter hormaechei і Brevibacterium antarcticum, виділених із орнітогенних грунто-субстратів о. Галіндез (Західна Антарктика), та їх здатність до вилучення катіонів <$E roman Cu sup 2+> із середовища. Штами є психротолерантними мезофілами. Оптимальними умовами для росту є висока концентрація джерел вуглецю та температура, що дорівнює +28 <$E symbol Р>C. Показано, що штами здатні рости у концентраційному діапазоні міді 100 - 1100 мг/л і вилучати з середовища 11 - 75 % <$E roman Cu sup 2+> залежно від умов культивування та вихідної концентрації міді у живильному середовищі. Попередній перегляд: Завантажити - 2.191 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Варбанець Л. Д. Гідролітична активність мікроорганізмів, виділених з екосистем узбережжя Мертвого моря [Електронний ресурс] / Л. Д. Варбанець, О. В. Мацелюх, К. В. Авдіюк, О. В. Гудзенко, Н. А. Нідялкова, В. О. Романовська, О. Б. Таширев // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 1. - С. 16-20 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_1_4 Досліджені штами характеризувались загальною протеолітичною (казеїнолітичною) активністю, в той час як еластазна активність виявлена лише у двох штамів Gracilibacillus 6т2 і 7т1, причому вона була дуже високою та складала 23,1 і 34,7 Од/мл, відповідно, що знаходиться на рівні активності описаних у літературі бактеріальних продуцентів: Bacillus mesentericus 316 М (6 Од/мл), Bacillus thuringiensis IMB В-7324 (50 - 55 Од/мл). Здатність обох досліджуваних штамів синтезувати фермент, активний щодо еластину, є дуже важливою, з огляду на можливість його застосування в медичній практиці, оскільки еластази здатні до дисоціації еластинових волокон сполучних тканин. Поряд із цим штами проявляли також і фібринолітичну активність, але вона була незначною. Шість із восьми досліджених штамів проявили амілазну активність від 0,01 до 1,173 Од/мл, але ні один із досліджуваних штамів, представників різних екосистем узбережжя Мертвого моря, не проявляв <$E alpha>-L-рамнозидазної активності. Попередній перегляд: Завантажити - 364.174 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
5.	Суслова О. С. Пігменти дріжджів, виділених з печери Мушкарова Яма [Електронний ресурс] / О. С. Суслова, С. Л. Голембіовська, Б. П. Мацелюх, О. Б. Таширев // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2013. - Т. 12. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2013_12_8 Попередній перегляд: Завантажити - 410.37 Kb Зміст випуску Цитування
6.	Говоруха В. М. Динаміка взаємодії асоціації спороутворювальних ґрунтових мікроорганізмів з Fe(III) [Електронний ресурс] / В. М. Говоруха, О. Б. Таширев // Вісник аграрної науки. - 2015. - № 9. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2015_9_14 Попередній перегляд: Завантажити - 302.9 Kb Зміст випуску Цитування
7.	Сіома І. Б. Знешкодження токсичного хромату під час збродження екологічно небезпечних харчових відходів ґрунтовими мікроорганізмами [Електронний ресурс] / І. Б. Сіома, О. Б. Таширев // Вісник аграрної науки. - 2015. - № 7. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2015_7_12 Попередній перегляд: Завантажити - 404.382 Kb Зміст випуску Цитування
8.	Романовська В. О. Стійкість до дегідратації екстремофільних бактерій з Антарктики та гіперсолоних водойм [Електронний ресурс] / В. О. Романовська, П. В. Рокитко, Г. В. Гладка, О. Б. Таширев // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 2. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_2_9 Мета роботи - визначити, чи виявляють резистентність до дегідратації мікроорганізми, які є стійкими до УФ-випромінювання. Об'єкти дослідження - екстремофільні бактерії (з островів Антарктики та з гіперсолоних водойм Ізраїлю і Криму). Стійкість бактерій до дегідратації визначали в герметичних ексікаторах, експозиція без доступу вологи 5 тижнів, температура - <$E22~-~25~symbol Р roman C>, вологість - 1 - 4 %. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 (X = 254 нм) в діапазоні 40 - 2400 Дж/м<^>2. Після культивування визначали кількість бактерій до та після УФ-опромінення або висушування. Серед досліджених бактерій виявлено як резистентні до дегідратації штами (Firmicutes), так і чутливі до дегідратації (Proteobacteria, Bacteroidetes). Більшість штамів бактерій, які були стійкі до дегідратації, були також стійкими і до УФ-опромінення. Виживання після дегідратації у цих бактерій становило 6,32 - 55,26 %, а ЛД99,99 УФ 240 - 600 Дж/м<^>2. На противагу цьому, представники Proteobacteria були чутливими до даних екстремальних факторів: після дегідратації виживало 0 - 1,6 % клітин та ЛД99,99 УФ становила 80 - 180 Дж/м<^>2. Висновки: одержані результати підтверджують гіпотезу, що між стійкістю бактерій до електромагнітного випромінювання (УФ) та їх резистентністю до дегідратації існує кореляція. Попередній перегляд: Завантажити - 377.339 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
9.	Таширев О. Б. Ідентифікація споротвірних бактерій в асоціаціях воденьутворювальних мікроорганізмів [Електронний ресурс] / О. Б. Таширев, І. Р. Притула, Г. О. Таширева // Вісник аграрної науки. - 2015. - № 3. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2015_3_10 Попередній перегляд: Завантажити - 502.823 Kb Зміст випуску Цитування
10.	Бєлікова О. Ю. Визначення стійкості азотфіксувальних мікроорганізмів ґрунту Еквадору до токсичних металів (CrO42–, Ni2+, Cu2+) [Електронний ресурс] / О. Ю. Бєлікова, Н. А. Матвєєва, Л. С. Ястремська, О. Б. Таширев // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 267-272. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_48 Попередній перегляд: Завантажити - 442.745 Kb Зміст випуску Цитування
11.	Гаврилюк О. А. Стійкість мікроорганізмів чорноземного ґрунту до розчинних сполук міді [Електронний ресурс] / О. А. Гаврилюк, В. М. Говоруха, О. Б. Таширев // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 273-278. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_49 Попередній перегляд: Завантажити - 442.814 Kb Зміст випуску Цитування
12.	Гладка Г. В. Таксономічне положення пігментованих дріжджів, ізольованих з екосистем Антарктики [Електронний ресурс] / Г. В. Гладка, В. О. Романовська, Н. Л. Белькова, О. С. Юнгін, О. Б. Таширев // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 285-290. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_51 Попередній перегляд: Завантажити - 472.18 Kb Зміст випуску Цитування
13.	Сіома І. Б. Ртуть-резистентні бактерії у екосистемах Антарктики [Електронний ресурс] / І. Б. Сіома, В. М. Говоруха, О. Б. Таширев // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 381-386. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_67 Попередній перегляд: Завантажити - 374.685 Kb Зміст випуску Цитування
14.	Говоруха В. М. Оптимізація метанового зброджування сільськогосподарських відходів [Електронний ресурс] / В. М. Говоруха, О. А. Гаврилюк, І. О. Біда, Г. В. Гладка, О. Б. Таширев // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 3. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_3_5 Накопичення екологічно небезпечних сільськогосподарських відходів, зокрема коров'ячого гною, що не піддаються належній утилізації, створює екологічну загрозу для довкілля. Під час енергетичної кризи пошук альтернативних шляхів отримання енергії також є одним з найбільш нагальних завдань сьогодення. Коров'ячий гній є перспективним як субстрат для анаеробного зброджування з отриманням цінного енергоносія - метану. Однак низька ефективність процесу спонукає до дослідження його закономірностей та оптимізації. Мета роботи - розробка підходу метанового зброджування коров'ячого гною за використання конверсійної сукцесії для його ефективної утилізації з отриманням цінного енергоносія. Використано такі методи: потенціометричне вимірювання pH і Eh, хроматографічне визначення складу газової фази. Для дослідження закономірностей метанового зброджування коров'ячого гною було проаналізовано такі варіанти: 1. Зброджування гною автохтонним мікробіомом без регуляції рН середовища; 2. Ферментація гною за додавання як інокуляту збродженого осаду метантенку без регуляції рН; 3. За додавання збродженого осаду метантенку та з регуляцією рН. В результаті показано, що зброджування коров'ячого гною автохтонним мікробіомом є неефективним, а вихід метану становить лише 20 л/кг субстрату, що може бути пов'язано із інгібуванням мікробіому кінцевими продуктами. Конверсійна сукцесія, тобто заміна автохтонного мікробіому, за рахунок внесення біомаси збродженого осаду метантенку забезпечила підвищення виходу метану до 230 л/кг субстрату. Регуляція рН середовища як одного із ключових факторів, що впливають на ріст мікроорганізмів та ефективність процесу загалом, збільшила вихід метану до 280 л/кг субстрату. Отже, зміна мікробіому та регуляція рН дали змогу підвищити ефективність метанового зброджування коров'ячого гною у 14 разів. Такий підхід є перспективним для ефективної деструкції коров'ячого гною з отриманням цінного енергоносія - метану. Отримані результати можуть бути основою для подальшого розвитку природоохоронних та енергетичних мікробних біотехнологій. Попередній перегляд: Завантажити - 271.632 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача